неділя, 10 червня 2018 р.

Образно-тропеїчні засоби «Зачарованої Десни» О. Довженка і «Куди тече та річка» У. Самчука


Аналізуючи художньо-стильві особливості «Зачарованої Десни» О. Довженка й «Куди тече та річка» У. Самчука, ми вже вказували на тісний зв’язок цих творів із фольклором, що, в свою чергу, відзначилося на особливостях творення тропеїчної системи даних повістей. Скажімо, письменники серед простих тропів активно використовують постійні епітети: вечірня зоря, темна ніч, столітні дуби, хоча поряд з ними широко функціонують й індивідуально-авторські епітети, як у творчості О. Довженка (ласкава вода, срібнофольгові штани, дрімучий тютюн, точене слово), так і в У. Самчука (амбітні сльози, тверде життя, однотонне й мовчазне поле).

пʼятниця, 8 червня 2018 р.

Функції пейзажу та інтер'єру в «Зачарованій Десні» О. Довженка і «Куди тече та річка» У. Самчука

Важливим засобом стилю в «Зачарованій Десні» й «Куди тече та річка» є пейзаж. І в Олександра Довженка, і в Уласа Самчука природа є не лише об’єктом зображення, частиною буття, тлом подій, а й також виступає суттєвим чинником «розкриття внутрішнього світу персонажів, їх настроїв, переживань», тобто мова йде насамперед про психологічний пейзаж.

середа, 6 червня 2018 р.

Зв'язок із фольклором «Зачарованої Десни» О.Довженка й «Куди тече та річка» У.Самчука

Виявити спільні риси в художньо-стильовій манері тих чи інших письменників - завдання досить складне, адже кожному митцеві властивий індивідуальний стиль, який на тлі загальнонаціональної мови відображає світобачення й світосприйняття автора через окремі специфічні мовні засоби чи оригінальне використання їх митцем, про що Іван Франко говорив: «... кожний письменник, особливо талановитий, виробляє собі свою окрему мову, має свої характерні вислови, звороти, свою будову фраз, свої улюблені слова». Завдання цієї статті – простежити зв'язок аналізованих нами творів із фольклором. В наступних публікаціях з'ясуємо функції пейзажу та інтер'єру, а також порівняємо образно-тропеїчні засоби, які використовуються письменниками.

понеділок, 4 червня 2018 р.

Особливості змалювання образів змалювання образів «Зачарованої Десни» О. Довженка і «Куди тече та річка У. Самчука


Патріархальний устрій традиційної української родини значною мірою зумовив те, що образи батьків і дідів у «Зачарованій Десні» і «Куди тече та річка» змальовані з особливим пієтетом і любов'ю.


неділя, 3 червня 2018 р.

Сюжетна подібність "Зачарованої Десни" О. Довженка і "Куди тече та річка" У. Самчука


Доброго дня, шановні читачі! Сьогодні презентуємо вам серію статей на тему «Типологічна спорідненість «Зачарованої Десни» О. Довженка й «Куди тече та річка» У. Самчука». Це матеріали моєї курсової роботи, від якої загубився останній аркуш зі списком літератури, тому, на жаль, у кінці статей не будуть подаватися посилання на першоджерела. Порівнювати ці два твори будемо за наступним планом:

1. Специфіка художньої канви.
2. Особливості змалювання образів.
3. Фольклорна основа.
4. Функції пейзажу та інтер’єру.
5. Образно-тропеїчні засоби.


пʼятниця, 7 грудня 2012 р.

Прийом градації та апосіопези в поезії шістдесятників


З метою посилення або ж, навпаки, зниження емоційно-експресивної напруги вірша шістдесятниками використовується стилістичний прийом градації:

Найшли, налетіли, зом'яли, спалили, побрали
З собою в чужину весь тонкоголосий ясир.

У наведеному прикладі В.Стус послуговується висхідною градацією, кожне наступне слово містить у собі підсилене інтонаційно-емоційне значення, завдяки чому автор підкреслює картину цілковитого спустошення рідного краю після нападу загарбників.

неділя, 2 грудня 2012 р.

Василь Симоненко. Біографія

Василь Симоненко
Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р. в с. Бієвці Лубенського району Полтавської області. Мати майбутнього поета – Ганна Щербань – працювала в колгоспі. Батько – Андрій Симоненко – покинув сім’ю, коли маленькому Василькові не було ще й року.

У 1942 р. Василь Симоненко йде у перший клас. Після початкової школи рік навчався в Єнківській семирічці, а потім перейшов у Тарандинцівську школу, яку закінчив у 1952 р. із «золотою медаллю». Василько був надзвичайно старанним і наполегливим у навчанні: «У класі Вася виділявся серед учнів, по-перше, своїм бідним одягом, по-друге, своїм розумом. Навіть учителі не читали стільки книжок, як наш найкращий учень» (спогад вчительки).