пʼятниця, 7 грудня 2012 р.

Прийом градації та апосіопези в поезії шістдесятників


З метою посилення або ж, навпаки, зниження емоційно-експресивної напруги вірша шістдесятниками використовується стилістичний прийом градації:

Найшли, налетіли, зом'яли, спалили, побрали
З собою в чужину весь тонкоголосий ясир.

У наведеному прикладі В.Стус послуговується висхідною градацією, кожне наступне слово містить у собі підсилене інтонаційно-емоційне значення, завдяки чому автор підкреслює картину цілковитого спустошення рідного краю після нападу загарбників.

неділя, 2 грудня 2012 р.

Василь Симоненко. Біографія

Василь Симоненко
Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р. в с. Бієвці Лубенського району Полтавської області. Мати майбутнього поета – Ганна Щербань – працювала в колгоспі. Батько – Андрій Симоненко – покинув сім’ю, коли маленькому Василькові не було ще й року.

У 1942 р. Василь Симоненко йде у перший клас. Після початкової школи рік навчався в Єнківській семирічці, а потім перейшов у Тарандинцівську школу, яку закінчив у 1952 р. із «золотою медаллю». Василько був надзвичайно старанним і наполегливим у навчанні: «У класі Вася виділявся серед учнів, по-перше, своїм бідним одягом, по-друге, своїм розумом. Навіть учителі не читали стільки книжок, як наш найкращий учень» (спогад вчительки).

субота, 1 грудня 2012 р.

Джерела творчості шістдесятників


Друзі, сьогодні ми з вами розглянемо джерела творчості шістдесятників. На думку літературознавця Богдана Тихолоза, художнє новаторство шістдесятників не було безкорінним. Митці творчо і духовно збагачувалися завдяки таким джерелам:

1. Зарубіжна культура.
До настання «відлиги» найкращі здобутки зарубіжної («буржуазної») культури надходили до українців у «відфільтрованому» вигляді. Шістдесятникам пощастило ґрунтовно дослідити і пропустити крізь призму власної творчості найкращі зразки світового мистецтва. На літературне шістдесятництво неабиякий вплив мала новітня американська та західноєвропейська поезія (Ф.Г. Лорка, В. Вітмен, Г. Аполінер), а також інтелектуальна, емоційно наснажена проза ХХ століття (Е. Хемінгуей, Дж. Джойс, А. де Сент-Екзюпері). Художники-шістдесятники черпали натхнення в модерністичному зарубіжному живописі (В. Ван-Гог, С. Далі, П. Пікассо):

С. Далі "Вечірній павук...надія", сюрреалізм

2. Творчість реабілітованих українських письменників, насамперед митців Розстріляного Відродження.
Імена і творча спадщина відомих представників національного ренесансу 20-их років (М. Зерова, Г. Косинки, М. Куліша, Леся Курбаса та ін.) стали доступними після довгих років замовчування. Заборонені раніше скарби рідної культури стали надійними орієнтирами у творчих шуканнях шістдесятників.

3. Народна творчість.

З українського фольклору, давньої міфології та демонології шістдесятники черпали і по-новому переосмислювали одвічні символи і мотиви, використовували народно-пісенні образно-тропеїчні засоби.

Звичайно, творчість кожного шістдесятника є настільки самобутньою і неповторною, що важко вставити усе це мистецьке покоління в певні канони. Але активне звертання до кращих зразків світового та вітчизняного мистецтва, цілющий ковток українського фольклору вивів творчість шістдесятників на якісно новий рівень мистецтва даного періоду.


субота, 24 листопада 2012 р.

Риторичні фігури в поезії шістдесятників

Тема попереднього повідомлення: Антитеза, оксиморон і катахреза в поетичному синтаксисі шістдесятників.

Використання риторичних фігур у поетичній мові шістдесятників надає висловлюванням більшої емоційності, сприяє встановленню контакту із читачем. Зокрема, риторичні звертання привертають увагу до того чи того явища, спонукають до роздумів:

пʼятниця, 23 листопада 2012 р.

Антитеза, оксиморон і катахреза в поетичному синтаксисі шістдесятників


Тема попереднього повідомлення: Тавтологія й анафора як засіб поетичного синтаксису шістдесятників

Шістдесятники часто вдаються до стилістичних фігур, які творяться на основі антонімів – антитези й оксиморону. Прийом антитези широко використовує у своїй творчості В.Стус, завдяки чому досягається стислість і лаконічність вислову, його емоційність, афористичність звучання:

четвер, 22 листопада 2012 р.

Тавтологія й анафора як засіб поетичного синтаксису шістдесятників


Тема попереднього повідомлення: Фігури безсполучниковості й багатосполучниковості в поезії шістдесятників

Для поетичного синтаксису шістдесятників характерне використання тавтологій, які вживаються зі стилістичною метою увиразнення тих чи тих явищ, предметів дійсності:

На кричаний крик мій – мовчазне мовчання
Я прагну спочатку почути ячання.
І всесвіту розум поставлю на чати –
Я хочу спочатку початок почати

середа, 21 листопада 2012 р.

Фігури безсполучниковості та багатосполучниковості в поезії шістдесятників


Тема попереднього повідомлення: Еліптичні конструкції в поезії шістдесятників

Окрім еліпсиса, динамізм висловлювання може посилюватися завдяки стилістичній фігурі безсполучниковості:

Десь вибух. Десь вулкан. Руйновище. Заглада.
Хтось цілиться. Хтось впав. Хтось просить: «Не стріляй».