Слова-терміни в поетичній мові шістдесятників. (Продовження)

Друзі, ми продовжуємо статтю про особливості вживання термінологізмів у поетичній мові шістдестників. Початок ви можете почитати ось тут.

 Л.Костенко використовує медичну термінологію, що дає змогу авторці поетизувати побутові деталі, створювати оригінальні образи:

Краплини перші вдарили об шибку.

Кардіограма блиснула крива.

Уживання військових термінів в поезії Л.Костенко виконує кілька функцій. По-перше, використання цього шару лексики допомагає авторці у встановленні аналогій між явищами дійсності:

Барикади цегли – проти беззубості.

Барикади поезії – проти бездумності.

Барикади совісті – проти берій.

На барикадах – не до фанаберій.

Барикада – це «штучна загорожа з різних предметів, що використовується у вуличних боях». Л.Костенко вживає цей термін у переносному значенні, вказуючи на свою готовність до моральної боротьби з несправедливістю навколишнього світу.

Також Л.Костенко використовує військову термінологію в історичних творах, особливо при змалюванні батальних сцен, аби надати таким чином їм більшої правдивості, поглибити експресію зображуваного: «Біля гармат стояли гармаші», «І за щитами залягли стрільці».

Для В.Симоненка характерним є використання математичних термінів, які дають змогу творити досить несподівані образи:

Між думками зчинилися галас і бійка,

Втамувати несила їх пристрасть і шал.

Я вважав: ти пряма, як лінійка,

Загадкова й байдужа, немов інтеграл,

Ніби формула точна, ніби формула груба.

Вживання математичної лексики дає змогу авторові влучно окреслити риси характеру героїні: вислів «ти пряма, як лінійка» означає щирість, чистоту почуттів; навпаки, терміни «інтеграл», «формула» у складі порівнянь «байдужа, немов інтеграл… ніби формула груба» вказує на гордий, зверхній характер дівчини.

Специфічним є вживання математичної лексики в поезії В.Стуса, символічне наповнення якої свідчить про оригінальність світобачення митця. Так, автор нерідко вплітає в канву поетичного тексту назви геометричних фігур, кожна з яких має певне смислове навантаження. Скажімо, такі фігури, як квадрат, прямокутник мають негативне емоційне забарвлення, символізують терпіння, земні страждання:

… Квадратура

таємних бід і ромби самоти,

і прямокутники старих напастей,

і лінії спадні усевпокори,

і вертикальний понадземний щем.

Куди податися? 

На думку австралійського дослідника М.Павлишина, подібне символічне наповнення геометричних фігур з’являється в тюремній поезії В.Стуса, а саме в збірці «Палімпсести», світ якої – це «мікрокосм, вписаний у макрокосм, при чому мікрокосм – це тюремний інтер’єр, символ якого – квадрат, а макрокосм – це всесвіт з його плянетами, зорями і їхніми ходами, символ яких – коло». Така символіка значною мірою ґрунтується на асоціаціях В.Стуса, адже коли поет перебував у в’язниці, то його оточували переважно «квадратні» предмети: тюремна камера розміром чотири на чотири метри; вікно, перехрещене ґратами, які в свою чергу, утворюють кілька менших квадратів. Протилежними за своїм смисловим наповненням є такі геометричні фігури, як коло, круг:

бо надто кругле небо краю

і кругла саду ліпота,

бо мати дивиться свята.

Я в ній – смеркаю і світаю.

Як бачимо, геометрична фігура круга і похідні від неї ознаки («круглий») набувають позитивно-емоційної семантики.

Література:

1. Драч І. Берло: Книга поезій / Передм. І.М.Дзюби. – К.: Грамота, 2007. – 912с.
2. Драч І. Вірші та поеми. – К.: Дніпро, 1991. – 213с.
3. Костенко Л. Берестечко. – К., 1999. – 117.
4. Костенко Л. Вибране. – К.: Дніпро, 1989. – 559с.
5. Костенко Л. Над берегами вічної ріки. – К., 1977. – 163с.
6. Новий тлумачний словник української мови у трьох томах / В.Яременко – К: Аконіт, 2005. – Т.1. – 926с.
7. Павлишин М. до оцінки Василя Стуса // Дивослово. – 1994. – №1. – Квадратура круга: пролегомени С. 15-21.
8. Симоненко В. Вибране. – К.: Школа, 2002. – 253с.
9. Ставицька Л. Серцем вистраждане слово // Мовознавство. – 1990. - №6. – С. 23-29.
10. Стус В. Палімпсести: Вибране. – К.: Факт, 2006. – 432с.
11. Стус В. Час творчості. – К.: Дніпро, 2005. – 704с.