 |
| Василь Симоненко |
У 1942 р. Василь Симоненко йде у перший клас. Після початкової школи рік навчався в Єнківській семирічці, а потім перейшов у Тарандинцівську школу, яку закінчив у 1952 р. із «золотою медаллю». Василько був надзвичайно старанним і наполегливим у навчанні: «У класі Вася виділявся серед учнів, по-перше, своїм бідним одягом, по-друге, своїм розумом. Навіть учителі не читали стільки книжок, як наш найкращий учень» (спогад вчительки).
Вищу освіту В. Симоненко здобув у Київському державному університеті імені Тараса Шевченка на факультеті журналістики. Працював у газетах «Черкаська правда» (літпрацівник відділу культури), «Молодь Черкащини», «Робітнича газета». Навесні 1960 року в Києві був заснований Клуб творчої молоді, до якого активно долучився і В. Симоненко. Учасниками цього культурно-мистецького осередку також були Алла Горська, Ліна Костенко, Іван Драч, Іван Світличний, Василь Стус, Микола Вінграновський, Євген Сверстюк та інші.
Улітку 1962 р. поета жорстоко побили працівники міліції. Це позначилося на здоров’ї поета. 13 грудня 1963 року Василя Симоненка не стало. Офіційна версія передчасної смерті – рак. Без батька залишився маленький син поета.
За життя вийшла лише одна збірка поезій В. Симоненка – «Тиша і грім» (1962). Посмертно були опубліковані такі збірки: «Земне тяжіння» (1964), «Поезії» (1966), «Лебеді материнства» (1981), казки «Цар Плаксій та Лоскотон» (1963), «Подорож у країну Навпаки» (1964), збірка новел «Вино з троянд» (1965). У 1995 році Василеві Симоненку посмертно присуджено Державну премію імені Т. Г. Шевченка.
5 коментарів:
а де інформація про поему "Прокляття"?
а де мій коментар? і де відповідь про поему "Прокляття"?
Доброго дня! Вибачте, я просто не звернула уваги у налаштуваннях, що коментарі публікуються не автоматично, а після модерації. Щодо Вашого питання, чому відсутня інформація про поему "Прокляття", то мушу визнати, що, на жаль, інформація блогу досить обмежена, тому тут не згадується чимало й інших творів. Я знаю, що "Прокляття" - досить неоднозначне. Через богозневажливий зміст поеми священники відмовилися освячувати пам,ятник Симоненка у Черкасах. У Шевченковій поезії також ми можемо простежити болісні пошуки Бога, якого він то знаходить, то заперечує. На жаль, доля відміряла занадто мало Симоненкові, щоб і він якось еволюціонував у своїх поглядах, зміг прийти до Бога, і це, безперечно, відобразилося би і в його поезії.
Що до ТГ Шевченко то християнська потвора його і мертвого ганьбить Тепер ви це робите з В Симрненко Також це робили з Л ТолстойПройшло майже два століття а ви щось чипляєте
нормально
Дописати коментар