Неологізми у творчості Ліни Костенко

Ліна Костенко

У попередній статті ми розглянули стилістичні можливості оказіональних утворень шістдесятників на прикладі творчості Василя Стуса. Сьогодні ми більш детально зупинимося на поезії Ліни Костенко.

Аналізуючи специфіку творення неологізмів Л.Костенко, варто відзначити, що переважно поетеса використовує морфологічні способи словотворення – афіксальний і складання. Серед афіксальних неологізмів досить поширені ті, що утворені суфіксальними способом:

1. І тільки степ, і тільки спека, спека,

і озерявин проблиски скупі.

2. У присмеркові доброї дібровості

пшеничний присмак скошеного дня.

На крутосхилах срібної дніпровості

сідлає вічність чорного коня.

З наведеного прикладу бачимо, що суфікси -в-, -ин- надають одиничному іменнику «озеро» значення збірності. У другому прикладі суфікс -ість надає оказіоналізму «дібровість» узагальненості, вживається у значенні «усі діброви». Оказіональне утворення «дніпровість» також є досить оригінальним, вислів «на крутосхилах срібної дніпровості» означає, що схили омивають води Дніпра.

Досить продуктивним є творення неологізмів префіксальним і префіксально-суфіксальним способами:

Чужинець ти. І всі ви – яничари.

Турецьке зілля хиже і безнебе.

Слово «небо» в поетичному мовленні часто вживається в переносному значенні, символізуючи святість, духовність людини. Префікс без- надає лексемі негативного емоційного забарвлення, означає ворожість, неприязнь.

При новотворенні поетеса використовує застарілі префікси о-, од-, у-, які хоч і не становлять норми сучасної української мови, проте несуть певне стилістичне навантаження у творах на історичну тематику:

1. Я вже не я. Мене вже улелекали,

Уже рука не вдержить булави.

2. І тільки гриви…курява…і хвіст…

лунких копит оддаленілий цокіт.

Рідше вдається Л.Костенко до творення неологізмів безсуфіксальним способом, зазвичай це іменники-неологізми, утворені від прикметників:

…гілка суха, як рука кармеліте,

тримає у жмені оранж горобини.

Найбільш численну групу поетичного новотворення Л.Костенко становлять слова, утворенні способом складання:

і ми…і степ…і жовтий падолист…

і цих дворів передвечірній клопіт.

Оказіональне слово «падолист» є відповідником до загальновживаного «листопад», від якого даний неологізм утворився шляхом перестановки основ.

Також складні неологізми допомагають надати більш точну, влучну характеристику суспільним проблемам і явищам:

Є боротьба за долю України.

Все інше – то велике мискоборство.

Оказіоналізм «мискоборство» досить влучно передає думку авторки про те, що розбудові української держави завжди перешкоджала внутрішня боротьба за її владу, матеріальні багатства, а не культурні цінності.

На думку З.Валюх, окремо в творчості Л.Костенко слід виділити оказіоналізми, «утворені за зразками малопродуктивних типів, а також лексеми, що творяться з порушенням законів системної продуктивності словотвірних типів». Зокрема, дослідниця зазначає, що з граматичними порушеннями відбувається процес словотворення дериватів із суфіксом вищого ступеня порівняння -іш-. Закономірним є те, що формотворчі суфікси -ш-, -іш- служать для творення форм вищого ступеня порівняння прикметників і прислівників. У поезії ж Л.Костенко ці афікси приєднуються до іменникових і займенникових основ: «А він мене списом припер до намету та так свердлить мені у груди, щоб татари бачили, що він татаріший»; «було всього, а буде ще всьогіше».

Оказіональні прислівники на -о можуть утворюватися від основ не лише якісних, а й відносних прикметників, подекуди – від субстантивних основ, що також є порушенням норм сучасної української мови: «Король сидів, немов забувши про свою ганьбу. Велично і камінно» [1, с.78]; «У них там в небі зоряно і птично».

Друзі, наступного разу ми продовжимо розглядати неологізми в творчості І. Драча та В. Симоненка.

Література:

1. Костенко Л. Берестечко. – К., 1999. – 117.
2. Костенко Л. Біографія. Вибрані поезії. Степова Еллада. – К.,1999 – 320с.
3. Костенко Л. Вибране. – К.: Дніпро, 1989. – 559с.