Епітети внутрішньопсихологічного сприймання в поетичній мові шістдесятників

Доброго дня, друзі! Сьогодні ми продовжуємо цикл статей, присвячений дослідженню лексико-семантичних груп епітетів у поезії шістдесятників.
Епітети внутрішньопсихологічного сприймання передають почуття ліричного героя, які часто переплітаються з настроями природи, посилюючи психологізм художнього твору:

Дві похнюплені сосни
смертну чують корч.
Кругом – мерці. І їхні сни
стримлять, як сосни, сторч. (В. Стус)

У наведеному прикладі епітет «похнюплені» є не лише одним із засобів персоніфікації, а й допомагає підкреслити переживання автора на фоні неспокійної картини природи.

Окремим різновидом епітетів внутрішньопсихологічного сприймання є одоративні епітети – ті, «що характеризують предмет за запахом, нюхом, смаком, дотиком»:

О, не взискуй гіркого меду слави!
Той мед недобрий, від кусючих бджіл.
Взискуй сказать поблідлими вустами
Хоч кілька людям необхідних слів.

За допомогою смакового епітета «гіркий» Л.Костенко коротко, але влучно висловила думку про те, що людська слава хоча й солодка, але щастя не приносить.

В.Стус творить досить оригінальний різновид одоративних епітетів за допомогою засобу синестезії – синтезу різних відчуттів, коли «звук стає кольором, колір запахом, запах дотиком»:

…прощає
тобі хвилину розпачу, дає
наснагу віри, що далекий всесвіт
почув твій тьмяний клич, але озвався
прихованим бажанням співчуття
та іскрою високої незгоди.

Зоровий епітет «тьмяний клич» вживається в переносному значенні, вказує на те, що відчай, крик самотньої людини для всесвіту – ледь чутний.

Іншу групу епітетів (епітети-композити) ми розглянемо в наступному повідомленні.
Література:

1. Костенко Л. Вибране. – К.: Дніпро, 1989. – 559с.
2. Мацько Л., Сидоренко О., Мацько О. Стилістика української мови: Підручн. – К.: Вища шк.., 2003. – 462с.
3. Стус В. Палімпсести: Вибране. – К.: Факт, 2006. – 432с.
4. Стус В. Час творчості. – К.: Дніпро, 2005. – 704с.
5. Стус Д. Василь Стус. Усе для школи. – К.:Артек, 2001. – 62с.